Посольство України в Румунії

, Київ 17:50

Українці в Румунії

Українська національна меншина в Румунії

Згідно з попередніми даними останнього перепису населення (відбувся восени 2011 року), на території Румунії проживають 51,7 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб.).

Переважна більшість етнічних українців Румунії є автохтонним населенням, яке компактно проживає у прикордонних з Україною повітах, що свого часу частково входили до складу ранньосередньовічної держави Київська Русь та Галицько-Волинського князівства.

У 18-му столітті на територію Добруджи (регіон дельти Дунаю) переселилася частина запорізьких козаків, які заснували Задунайську Січ. Їх нащадки і сьогодні проживають у повіті Тульча. На початку 20-го століття, внаслідок трудової міграції з Марамурешу та Закарпаття, компактна українська громада утворилась і в історичному Банаті на заході країни.

На сучасному етапі, компактно українська громада проживає в північному регіоні Румунії (повіти Марамуреш та Сату Маре), який межує із Закарпаттям - понад 36 тис., Південній Буковині у північно-східному регіоні (повіти Сучава та Ботошань), що межує з Чернівецькою областю - приблизно 10 тис., Банаті у західному регіоні (повіти Тіміш та Караш Северін) – приблизно 10 тис., Добруджі у південно-східному регіоні (повіти Тульчя та Галац) – приблизно 1,5 тис. Решта етнічних українців проживають дисперсно всій території країни.

Релігійні потреби українців Румунії представляє Православний український вікаріат Румунської православної церкви, резиденція якого знаходиться в м. Сігету Мармацієй (вікаріат відновлено у 1996 році, до його складу входять 25 парафій, які об'єднують, за церковними даними, 52 тис. віруючих), а також в Генеральний вікаріат української греко-католицької церкви з центром у м. Радівці повіту Сучава (вікаріат відновлено в 1996 році і налічує близько 6 тисяч віруючих).

Забезпечення інформаційних потреб етнічних українців Румунії здійснюється шляхом трансляції радіопедач українською мовою регіональними радіостудіями міст Ясси (15 хвилин щотижнево), Сігету Мармацієй (50 хвилин щотижнево) та Тімішоара (1 година щотижнево). На телебаченні передачі українською мовою відсутні. На каналі національного телебачення ТВР – 2 транслюється програма «Разом до Європи», в рамках якої готуються і передачі про життя української громади. Союз українців Румунії видає п’ять найменувань малотиражної періодики: “Вільне слово”, “Український вісник”, “Наш голос”, дитячий журнал «Дзвіночок» (українською мовою) та “Український кур’єр” (румунською мовою), які виходять один раз на місяць і розповсюджуються серед повітових філій СУР.

В Румунії діє єдиний навчальний заклад з українською мовою викладання – українській ліцей їм. Т.Г.Шевченка в м. Сігету Мармацієй. В окремих румунських школах у регіонах компактного проживання українців здійснюється часткове викладання предметів українською мовою, а також українська мова і література викладаються як предмет. Вищу філологічну освіту українською мовою українці Румунії можуть отримувати в Бухарестському, Клужському та Сучавському університетах, у яких в рамках філологічних факультетах діють українські секції. 

Юридична основа українсько-румунського співробітництва з питань забезпечення прав осіб, які належать до української національної меншини в Румунії та осіб, які належать до румунської національної меншини в Україні регламентується 13 статтею Договору про відносини добросусідства та співробітництво між Україною та Румунією, підписаного у 1997 р.

Діють також Змішана українсько-румунська міжурядова комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, та Робоча група Комітету співробітництва з питань культури, освіти, національних меншин та громадської інформації у складі Українсько-Румунської Спільної Президентської Комісії.

13 вересня 2017 року у Києві відбулося VI-е засідання Змішаної Українсько-Румунської міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

У рамках VI засідання Змішаної Україно-Румунської міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, сторонами було підписано Протокол, який забезпечує реалізацію інтересів національної української спільноти в Румунії. 

Українські організації

В Румунії, на основі чинного законодавства, діють дві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР, заснований у 1990 році, адреса: м. Бухарест, сектор 1, вул. Раду Попеску, № 15) та Національний Форум Українців Румунії (НФУР, заснований у червні 2009 р., адреса: повіт Сучава, м. Радівці, вул. Ізвоарелор № 7 «А»).

Згідно з румунським законодавством, Союз українців Румунії має право на представництво в Парламенті. У Палаті депутатів нинішнього скликання українську громаду представляє депутат Микола Мирослав Петрецький. Головою СУР є Микола Мирослав Петрецький (керівник Союзу українців Румунії з 2015 р.).

ЗМІ української громади

„Український вісник” – часопис

В.о.Головного редактора: Михайло Михайлюк.

Адреса редакції: м.Бухарест, Сектор 1, вул.Раду Попеску, 15.

тел. +4021 222 07 55; 4021 222 07 37; 4021 222 07 48; 4021 222 07 24.

E-mail: ukrainskyi.visnyk@gmail.com

 

„Вільне слово” – культурно-просвітницький часопис

В.о.Головного редактора: Іван Ковач

Адреса редакції: м.Бухарест, Сектор 1, вул.Раду Попеску, 15.

тел. +4021 222 07 53; 4021 222 07 48.

факс: 4021 222 07 37.

E-mail: uur.vilneslovo@gmail.com

 

„Curierul ucrainean” (румунською мовою) – часопис

Головний редактор: Іван Робчук

Адреса редакції: м.Бухарест, Сектор 1, вул.Раду Попеску, 15.

тел. +4021 222 07 24; факс: 4021 222 07 37.

E-mail: curierul.ucrainean@gmail.com

 

„Наш голос” – літературно-культурний журнал українських письменників Румунії

Головний редактор: Ірина Мойсей.

Адреса редакції: м.Бухарест, Сектор 1, вул.Раду Попеску, 15.

тел. +4021 222 07 29; 4021 222 07 37.

тел./факси: + 4021 222 07 37; 4021 222 07 55.

E-mail: redactia.nasholos@gmail.com

 

„Дзвоник” – журнал для українських дітей Румунії

Головний редактор: Микола Корсюк

Адреса редакції: м.Бухарест, Сектор 1, вул.Раду Попеску, 15.

тел. +4021 222 07 29; 4021 222 07 37.

тел./факси: + 4021 222 07 37.

E-mail: redactia.clopotel@gmail.com

Визначні представники української громади

Микола Мирослав Петрецький, депутат Парламенту Румунії

Керівна Рада СУР:

СКЛАД ПРЕЗИДІЇ СУР, ОБРАНОЇ НА VII-му З'ЇЗДІ (СІГЕТУ МАРМАЦІЄЙ, 30-31 ЖОВТНЯ 2015 р.)

 1. ПЕТРЕЦЬКИЙ МИКОЛА-МИРОСЛАВ – ГОЛОВА

2. ПАСИНЧУК ВАСИЛЬ – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

3. МОЙСЕЙ БОГДАН – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

4. СИМЧУК ВІКТОР – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

5. ЛІБЕР ІВАН – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

6. ГРИГОРЧУК ВІКТОР – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

7. ЧЕРНЕНКО ДМИТРО – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

8. ГЕРБІЛЬ ІВАН – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

9. ТРАЙСТА МИХАЙЛО – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

10. САМБОР АННА – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

11. ХОРВАТ ЛЮБА-ІРИНА – ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР

12. ШЕНДРОЮ ТЕРЕЗІЯ – СЕКРЕТАР

13. БУЧУТА ВАСИЛЬ – СКАРБНИК

 

СКЛАД РАДИ СУР – VII-ий З'ЇЗД – СІГЕТУ МАРМАЦІЄЙ, 30-31 ЖОВТНЯ 2015

 

1. ПЕТРЕЦЬКИЙ МИКОЛА-МИРОСЛАВ – ГОЛОВА

2. БУЧУТА ШТЕФАН – ПОЧЕСНИЙ ГОЛОВА

3. ПАСИНЧУК ВАСИЛЬ – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

4. МОЙСЕЙ БОГДАН – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

5. СИМЧУК ВІКТОР – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

6. ЛІБЕР ІВАН – ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

7. ГРИГОРЧУК ВІКТОР – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

8. ЧЕРНЕНКУ ДМИТРО – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

9. ГЕРБІЛЬ ІВАН – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

10. ТРАЙСТА МИХАЙЛО – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

11. САМБОР АННА – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ

12. ГОРВАТ ЛЮБА-ІРИНА – ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР

13. ШЕНДРОЮ ТЕРЕЗІЯ – СЕКРЕТАР

14. БУЧУТА ВАСИЛЬ – СКАРБНИК

15. ПЕТРЕЦЬКИЙ МИРОСЛАВ-МИКОЛА – ГОЛОВА МАРАМОРОСЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

16. ГЛЕБА ЮРА – ГОЛОВА ТІМІСЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

17. САВЧУК ІЛЬКО – ГОЛОВА СУЧАВСЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

18. МИКОЛАЙЧУК ГАВРИЛО – ГОЛОВА АРАДСЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

19. НИКОЛАЙЧУК ВІКЕНТІЙ – ГОЛОВА ГАЛАЦЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

20. КОЛОТИЛО ЯРОСЛАВА – ГОЛОВА БУХАРЕСТСЬКОЇ ФІЛІЇ СУР

21. РОМАНЮК ЛІВІУ – ГОЛОВА МОЛОДІЖНОЇ 

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» www.miok.lviv.ua  має чотири пріоритетні напрями діяльності: освітній, міграційний, культурний та співпраця з  діаспорою.

Освітня та українознавча діяльність МІОКу проходить у рамках освітнього проекту «Крок до України» www.krok.miok.lviv.ua , який був започаткований у відповідь на нагальну потребу українознавчих осередків світу у сучасному, якісному навчально-методичному забезпеченні з української мови як іноземної.

Основні шляхи реалізації:

  • наукові дослідження викладання української мови як іноземної, а також функціонування української мови поза межами України;
  • створення підручників та посібників з української мови як іноземної (УМІ) та наповнення освітнього порталу «Крок до України» навчально-методичними матеріалами;
  • розробка програм та методичних рекомендацій з українознавчих курсів;
  • проведення мовних шкіл для інтенсивного вивчення української мови;
  • проведення конференції «Українська мова у світі» для фахівців з лінгводидактики та викладачів-практиків;
  • проведення круглих столів і навчально-методичних семінарів для викладачів української мови як іноземної;
  • тісна співпраця з українознавчими осередками України та світу.

Діяльність МІОКу в контексті міграційного напряму здійснюється у рамках проекту «Назустріч новій хвилі». Основним концептом цього проекту є рух української держави і представників нової хвилі еміграції назустріч один одному.

Основні шляхи реалізації міграційного напряму МІОКу:

  • здійснення наукових досліджень, проведення науково-методичних семінарів з питань міграційних процесів, їх причин, наслідків та ефективності міграційної політики в сучасних умовах, а також моніторинг аналітичних матеріалів, щодо міграційної проблематики у глобальному контексті;
  • реалізація  проектів, конкурсів, приcвячених проблемам трудової міграції, а також презентацій діяльності громадських організацій українських трудових мігрантів, державних та міжнародних установ;
  • проведення науково-практичних конференційкруглих столів, ухвали яких є базою для розвитку міграційної політики України;
  • участь у парламентських та комітетські слуханнях з питань міграції, розробці законопроектів, регіональних та державних програм співпраці з трудовими мігрантами;
  • тісна співпраця з державними та недержавними структурами, міжнародними організаціями, а також науково-дослідними інституціями в Україна та за кордоном, які дотичні до питань міграції.

Реалізовуючи культурний напрям своєї діяльності, МІОК ставить перед собою завдання на новому рівні презентувати та інтегрувати культурні здобутки Світового українства у сучасний соціокультурний та медійний простір України, відкривати для українського суспільства імена видатних діячів Світового українства у ділянках культури та мистецтва, популяризувати українську мову, історію, культуру в Україні та світі.

МІОК співпрацює з Міністерством освіти і науки України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури й туризму України, Світовим Конґресом Українців, Європейським Конґресом Українців, Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій, багатьма державними структурами в Україні та українськими громадами у світі.