На честь Дня Державного Прапора України відбувається комплекс урочистих заходів, зокрема проведення офіційної церемонії підняття Державного Прапора України в містах Києві та Севастополі, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю діячів науки та культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій.

Закордонні дипломатичні установи України відзначають День Державного Прапора України разом з представниками українських громад у відповідних країнах.

 Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набули значення державних.

У середині XVII століття, після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набули поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово почало домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, порушувати питання про національні символи, як і про українську мову, суворо заборонялося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.

22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 року  синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 років синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як єдине національне на початку XX-го століття. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

На сьогодні український синьо-жовтий прапор має велике, шляхетне і відповідальне патріотичне навантаження: він надихає українських патріотів-бійців за визволення східної частини України від проросійських та підтриманих Росією терористів на геройське протистояння противнику, про що свідчать чисельні щоденні повідомлення зі Сходу України.

Більш того, до українського державного прапору з  максимальною пошаною ставляться сьогодні в усіх країнах світу, насамперед в тих державах, де проживає українська діаспора, в тому числі в Румунії.   

24 серпня український народ та українці усього світу відзначають День Незалежності України. У цей день 1991 року Верховна Рада тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Проголошення Незалежності увінчало багатовікову історію країни, у результаті чого постала сучасна Українська держава. боротьбу українців за право мати власну державу, вільно розвивати національну культуру, бути повноправним членом міжнародної спільноти.

Державна незалежність, водночас, принесла людям і особисті права та свободи, поклавши край радянській тоталітарній системі. Становлення нової суверенної України відбувалося паралельно з утвердженням демократії та розбудовою соціально орієнтованої ринкової економіки.

Чесні й прозорі вибори, свобода слова й віросповідання, міжетнічна та міжконфесійна взаємоповага й толерантність стали важливими демократичними надбаннями України. Це реалії, без яких сучасне покоління українців уже не уявляє свого існування.

На світовій арені Україна з самого початку виступає як миролюбна держава з чіткою орієнтацією на інтеграцію в Європейський Союз, держава, що сповідує демократичні цивілізаційні цінності, шанує принципи та норми міжнародного права й прагне до взаємовигідного співробітництва з усіма членами міжнародного співтовариства.

Сьогодні ми з приємністю констатуємо, що наші миролюбні плани щодо врегулювання ситуації на Соді України щиро підтримуються абсолютною переважною частиною держав світу, в тому числі і сусідньою Румунією як країни-члена Європейського Союзу та НАТО.

Україна прагне подальшого зміцнення зв’язків із багатомільйонним світовим українством, яке завжди активно сприяло співпраці між своєю історичною Батьківщиною та країною проживання.

Відзначаючи 23-у річницю Незалежності України, українці вірять, що подальше утвердження державного суверенітету й демократії, розбудова конкурентоспроможної ринкової економіки, активна участь у житті світового співтовариства, євроінтеграційні перспективи нашої держави  – це надійна гарантія процвітання України та її майбутнього членства в сім’ї народів Об’єднаної Європи.