Відповідно до статті 12 Конституції України, держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Задоволення  національно-культурних і мовних потреб закордонних українців та захист їхніх прав як національних меншин в інших державах є невід’ємною складовою частиною зовнішньополітичної діяльності України.

Найбільше закордонних українців проживає:

• в Канаді (1 209 085 осіб українського походження); 
• в США (згідно з даними офіційної статистики – 892992 особи, за неофіційною  – реальне число представників українського етносу в США понад 1,5 млн осіб); 
• в Російській Федерації (за офіційною статистикою – 1,93 млн осіб, які ідентифікують себе як етнічні українці, згідно з неофіційною статистикою – понад 10 млн осіб).

Серед країн проживання найбільших українських громад зарубіжжя – Бразилія (500 тисяч), Казахстан (333 тисячі), Молдова (477 тисяч), Аргентина (250-300 тисяч), Білорусь (159 тисяч), Німеччина (123,3 тисячі), Узбекистан (близько 87 тисяч).

Чисельні українські громади проживають також у Румунії (згідно з результатами останнього перепису населення (2011 р.) на території Румунії проживають 51,7 тисяч етнічних українців), Латвії (45,69 тисяч), Польщі (49 тисяч), Великій Британії (за неофіційною статистикою близько 30 тисяч), Азербайджані (за офіційними даними 29 тисяч, за неофіційними - не більше 15 тисяч), Естонії (22 тисячі), Франції (близько 30 тисяч), Киргизстані (22,9 тисячі), Туркменістані (за офіційними даними близько 23 тисяч, за неофіційними – не більше 14 тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Австралії (38,8 тисячі), Австрії (близько 12 тисяч), Словаччині (7,43 тисячі), Парагваї (10-12 тисяч), Грузії (7 тисяч), Угорщині (понад 8 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5 тисяч), Хорватії (4 тисячі), Таджикистані (понад 3 тисячі), Болгарії (1,8 тисячі), Вірменії (1,6 тисячі), Чилі (близько 1 тисячі).

Велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (86 тисяч), Португалії (близько 42 тисяч), Греції (понад 32 тисячі).

Українські громади мають велику кількість різних громадських об’єднань: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.

Авторитетною міжнародною українською організацією є Світовий Конгрес Українців (СКУ), який об’єднує громадські організації закордонних українців з понад 30 країн світу.

Міжнародними об’єднаннями є також Європейський конгрес українців (представляє інтереси українських громад у 23 країнах, здебільшого у Центральній та Східній Європі), Світова федерація українських жіночих організацій, а також Світова федерація українських лемківських об’єднань.

У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії правовий статус української громади закріплено законодавчо – вона визнається національною меншиною. Це забезпечує державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо.

Згідно з Законом України «Про закордонних українців», Міністерство закордонних справ України, у межах визначених повноважень, забезпечує співпрацю із закордонними українцями та сприяє задоволенню їхніх національно-культурних, освітніх та мовних потреб, вживає заходів з метою надання сприяння у задоволенні науково-освітніх, мовних, культурних та інформаційних потреб закордонних українців, зокрема в рамках бюджетної програми 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Статтею 9 Закону України «Про закордонних українців» визначені права, свободи і обов’язки закордонних українців, а саме:

• закордонний  українець,  який перебуває в Україні на законних  підставах, користується такими самими правами і свободами, а також несе  такі  самі  обов’язки,  як громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією,  законами  України  чи  міжнародними договорами,  згода  на  обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• особа,  яка  набула  статусу  закордонного українця, має право  працювати  на підприємствах, в установах і організаціях або провадити  іншу  трудову  діяльність  на  підставах  і  в порядку, встановлених для громадян України;
• закордонним  українцям щороку встановлюються квоти прийому до вищих  навчальних  закладів  України  в  межах  обсягів державного замовлення;
• особи,  які набули статусу закордонного українця, мають право на  набуття  громадянства України в порядку, встановленому Законом України «Про громадянство України».