Російська сторона активно використовує процес створення та утвердження Православної Церкви України в своїх інформаційних кампаніях гібридного типу. У цьому контексті здійснюється:

- штучне завищення справжньої кількості релігійних громад, які підпорядковуються Російській православній церкві (колишня Українська Православна Церква Московського Патріархату, відповідно до змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»);

- поширення сигналів щодо намірів української влади використати новостворену церкву для українізації представників національних меншин України шляхом заміни мови богослужіння на українську мову;

- залякування представників релігійних громад Російської Православної Церкви у зв’язку з т.зв. намірами Православної Церкви України здійснити силове захоплення церковного майна та будівель згаданих громад.

З метою реагування на згадані гібридні дії Росії та створення механізмів зміни приналежності релігійних громад, Україна внесла зміни до законів «Про свободу совісті та релігійні організації» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Внесені зміни, зберігаючи попередню норму, зафіксовану у статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», про те, що державою визнається право релігійної громади на її підлеглість у канонічних i організаційних питаннях будь-яким релігійним центрам (управлінням), діючим в Україні та за її межами, і вільну зміну цієї підлеглості, (з урахуванням змін) регламентують порядок зміни релігійною громадою своєї підлеглості діючим в Україні та за її межами релігійним центрам. Він поширюється на всі релігійні громади в державі і передбачає уникнення їхньої подвійної реєстрації (активно використовується російською стороною для «збільшення» чисельності громад Російської Православної Церкви).

Згідно з новими нормами законодавства, рішення про зміну підлеглості або щодо змін і доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади та не менш як двома третинами від її складу.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів релігійної громади. У подальшому таке рішення підлягає реєстрації відповідно до законодавства.

Закон чітко обумовлює, що зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав таких релігійних громад, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», а саме – заборони вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об’єднанням шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення). Зазначена норма має унеможливити протиправні захоплення культових споруд (майна).

Частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником або користувачем.

         8 січня 2018 року архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій та архієпископ Буковинський (Православна Церква України) і Хотинський Герман (Православна Церква України) заявили, що при переході церковних громад національних меншин до Православної Церкви України їм збережуть мову богослужіння, до якої вони звикли.

         Водночас, врегулювання статусу релігійних громад румунської національної меншини України повинне стати окремим питанням діалогу між Румунською Православною Церквою та Православною Церквою України.