Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба офіційно відкрив головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ, виступивши на його першій онлайн-сесії.
«Україна головуватиме у буремні часи, коли проти нашої країни триває російська агресія, а світ зіткнувся з пандемією коронавірусу. Це час великих великих викликів, але ми будемо надалі шукати можливості та конструктивні відповіді на ці виклики,— заявив міністр, звертаючись до представників країн-учасниць та партнерів Форуму.
Він наголосив, що у нинішній час ОБСЄ залишається життєво необхідною платформою співпраці та діалогу. Водночас, Форум безпекового співробітництва, який приділяє основну увагу військово-політичному виміру безпеки, є наріжним каменем організації.
Дмитро Кулеба наголосив, що потрібно здійснювати кроки для відновлення довіри та стабільності у регіоні ОБСЄ, адже не можна просто спостерігати за грубими порушеннями принципів організації, що тривають.
Глава МЗС відзначив важливу роль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яку вона здійснює на Донбасі вже 6 років. Він окремо згадав про американського парамедика, монітора місії ОБСЄ Джозефа Стоуна, який загинув на Донбасі у 2017 році, та висловив співчуття його рідним та близьким.
У своєму виступі глава МЗС окреслив пріоритети українського головування, серед яких посилення ролі ОБСЄ у просуванні мирного процесу між Україною та Росією та врегулюванні конфлікту на сході України; безпекова ситуація в Чорноморсько-Азовському регіоні та його мілітаризація; протидія засобам ведення гібридної війни; приховане та неправомірне використання приватних військових компаній у конфліктних зонах; протидія викликам, пов’язаним з поширенням пандемії COVID-19, зокрема, у збройних силах; боротьба з незаконним обігом зброї, управління запасами звичайних боєприпасів; протимінна діяльність та розмінування територій, уражених конфліктами та війнами; посилення довіри і безпеки у військовій галузі; виконання резолюції щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, резолюції “Жінки. Мир. Безпека” Ради Безпеки ООН; діалог задля виконання Кодексу поведінки ОБСЄ щодо військово-політичних аспектів безпеки.
Довідково: Україна вперше головує у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ. Вона стане першою державою, яка головуватиме в онлайн-режимі. Форум безпекового співробітництва ОБСЄ створили у 1992 році. Нині він об'єднує 57 країн-учасниць і 10 країн-партнерів ОБСЄ. Форум ухвалює рішення про заходи для зміцнення довіри та безпеки у регіоні ОБСЄ, контролю над озброєннями і роззброєннями. Допомагає державам запобігати незаконному обігу зброї та боєприпасів. Форум активно співпрацює з державами-учасницями щодо ролі жінок у питаннях миру та безпеки.
Пане Головуючий,
Пане Генеральний Секретар
Ваші Високоповажності,
Пані та Панове,
Вітаю вас на першому засіданні Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ під Головуванням України. Я радий повернутися до ОБСЄ, наразі у новій якості.
Дозвольте розпочати з вдячності Туреччині за її вправне Головування упродовж попереднього триместру. Також вітаю Німеччину з приєднанням до Трійки ФБС
Україна спрямовуватиме роботу ФБС в турбулентний (буремний) час триваючої агресії Росії проти моєї держави та глобальної коронавірусної пандемії. Це - час важких викликів. Однак, ми продовжуватимемо сподіватися на можливості та конструктивні відповіді.
Посеред всього теперішнього хаосу ОБСЄ залишається важливою платформою співробітництва та діалогу. (Зізнаюся, що я повторював ці слова багато разів під час моєї майже п’ятирічної роботи у Відні). Унікальна концепція всебічного підходу ОБСЄ до безпеки є актуальною як ніколи. Особливо зараз, коли наші спільноти зіткнулися з безпрецедентними гібридними загрозами, обмеженнями, економічною кризою та докорінних змін у повсякденному житті.
Форум з його фокусом на політико-військовий вимір безпеки, є ключовим стрижнем ОБСЄ. Сьогодні ми є свідками безпрецедентного рівня нестабільності, недовіри та непередбачуваності в регіоні ОБСЄ.
Ця ситуація позначена навмисним та грубим нехтуванням наших спільних принципів та зобов’язань, починаючи від Гельсінкських та Паризьких і подальших. І нам відомо, кого ми маємо звинувачувати за це.
Ми не можемо просто сидіти і спостерігати. Ми повинні відновити повне та сумлінне дотримання наших принципів та зобов’язань. Мають бути вжиті кроки до відбудови довіри та стабільності в нашому регіоні.
Форум є саме тією платформою, щоб робити це. Нам потрібен відвертий та практичний діалог. Як засвідчує наше минуле, при наявності політичної волі такий діалог може принести відчутні результати.
Перша річ, яка спадає мені на думку, коли я говорю про це, є, звичайно, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Шість років тому держави-учасниці ОБСЄ знайшли мужність відправити сотні своїх громадян в якості міжнародних цивільних спостерігачів в зону конфлікту для роботи у дуже небезпечному та непередбачуваному безпековому середовищі.
Зараз я хочу віддати шану пам’яті американського парамедика Джозефа Стоуна, який втратив життя при виконанні своїх обов’язків у 2017 році. Користуюсь нагодою, щоб висловити мої щирі співчуття його сім’ї, колегам та друзям. Я попрошу посла Сполучених Штатів передати їм мої слова. Ми продовжуємо цінувати внесок всіх цивільних спостерігачів, які працюють в охопленій конфліктом зоні.
Україна впевнена, що політико-військові аспекти цього конфлікту повинні залишатися в центрі уваги Форуму.
Шановні колеги,
Дозвольте коротко окреслити пріоритети Українського Головування упродовж його здійснення у весняно-літній період. Ми прагнули розробити добре збалансований та орієнтований на перспективу порядок денний
Розпочну зі зловісної безпекової ситуації в Азово-Чорноморському регіоні, позначеної триваючою мілітаризацією та перешкоджанням свободі міжнародного судноплавства.
Нам потрібно розпочати ретельне обговорення цієї справи в ФБС. Високопосадовці та доповідачі від академічних кіл повинні представити своє бачення, аналізуючи наслідки розвитку подій для ширшого регіону та можливі кроки, до яких ми могли б вдатися, щоб завернути його у зворотний напрям.
Наступним є дуже актуальне питання глобальної коронавірусної пандемії, її впливу на збройні сили та їх ролі у сприянні урядам у боротьбі з цією загрозою. Нам потрібно розглянути можливі наслідки цих кроків для імплементації заходів зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі.
Україна планує приділити пильну увагу питанню гібридних загроз та їхнього можливого взаємозв’язку з сучасними методами ведення війни. Ці загрози заторкують більшість держав-учасниць.
Слідом за минулорічними кроками Швейцарського Головування, наступний безпековий діалог буде присвячений діяльності та регулюванню приватних військових компаній.
Віденський документ залишається одним зі стрижнів Європейської архітектури безпеки. Його модернізація давно назріла, беручи до уваги стрімкий технологічний розвиток військової сфери та неcтачу ефективних сучасних процедур зменшення ризиків та механізмів попередження інцидентів.
Число держав-учасниць, які поділяють цю точку зору, зростає, що зрештою призвело до спільної пропозиції, підтриманої переважної більшості з них. Тим часом, раптові військові навчанні, особливо такі, що проводяться поблизу кордонів, вимагають особливої уваги. Їх проведення повинно бути обговорено державами-учасницями під кутом зору посилення заходів транспарентності.
Минулого року Міністерська зустріч ОБСЄ в Братиславі відзначила річницю резолюції Ради Безпеки ООН 1540 та підтвердила готовність держав-учасниць і ОБСЄ взяти активну участь у відповідному Всеосяжному Огляді.
Наш безпековий діалог розгляне можливий внесок ОБСЄ у оглядовий процес. Ми запросимо держави-учасниці до обміну національними підходами з порядку денного нерозповсюдження, зокрема, шляхом оцінки дотримання угод в галузі озброєння та нерозповсюдження.
Наші пріоритети також включають наголос на проблемі легких озброєнь і стрілецької зброї та запасів звичайних боєприпасів.
Ми повинні продовжувати удосконалювати відповідні Кращі Практики ОБСЄ. Це могло б сприяти протидії нелегальному обігу стрілецької зброї з використанням національних процедур контролю, ефективного експортного контролю та прикордонних і митних механізмів.
Також, ми хотіли б привернути увагу держав-учасниць до питання розмінування та ролі ОБСЄ у сприянні державам-учасницям в цій сфері.
Це питання особливо актуальне у світлі важкої гуманітарної ситуації у та довкола певних районів окупованих Донецької та Луганської областей України. Воно також має особливу важливість для держав-учасниць, що зіштовхуються з негативною гуманітарним та соціально-негативним впливом мін та вибухонебезпечних залишків війни.
Спільно з Албанським Головуванням в ОБСЄ ми плануємо відзначити 20-ту річницю резолюції Ради Безпеки ООН 1325 щодо жінок, миру та безпеки.
З 2014 року українські жінки відіграють безпрецедентну роль у захисті свободи та територіальної цілісності України в міжнародному збройному конфлікті, що відбувається на території моєї країни.
Ми надаємо великого значення повному виконанню резолюції 1325 для захисту прав жінок в умовах конфлікту та підтримуємо їх внесок у весь мирний процес в Україні. Ми досягли значного прогресу у цьому відношенні.
Планується, що під час Головування України також відбудуться Дев’ята Щорічна дискусія з виконання Кодексу поведінку стосовно військово-політичних аспектів безпеки та Щорічна конференція ОБСЄ з огляду питань безпеки. Ми готові зробити свій внесок у проведення цих важливих заходів.
Насамкінець, дозвольте подякувати Албанському головуванню в ОБСЄ за його лідерську роль та Секретаріат ОБСЄ за вагому підтримку у плануванні та проведенні роботи Форуму.
Я мав задоволення цією нагодою звернутися до вас сьогодні. Я попрошу пробрифінгувати мене про ваші виступи після мого вступного слова і ще раз прошу вибачення, що залишаю вас так рано, але ж я також маю керівників і повинен виконувати їхні вказівки. Бажаю плідної дискусії та чекаю на співпрацю з вами під час Головування України.
Дякую.