• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Română
Тимчасовий повірений у справах України в Румунії взяв участь в дискусії «Кримська платформа: новий підхід щодо Кримського питання або символічна маніфестація?»
Опубліковано 24 листопада 2021 року о 12:46

23 листопада 2021 р. Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Паун Роговей взяв участь у публічній дискусії на тему «Кримська платформа: новий підхід щодо Кримського питання або символічна маніфестація?».

Дискусія була організована Румунським центром європейських політик CRPE România за участі українських та іноземних експертів та представників громадянського суспільства.

Проведена дискусія стала важливим майданчиком для експертного обміну думками щодо шляхів деокупації АР Крим та м. Севастополь та діяльності ініційованого Україною Міжнародного координаційного механізму Кримська платформа.

Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Паун Роговей під час згаданої дискусії звернув увагу на безпекову ситуацію в ТОТ АР Крим та м. Севастополь, вжиті Україною та міжнародним співтовариством кроки задля деокупації українських територій, а також винесені Україною уроки за час війни з Росією.

Окремим аспектом виступу керівника Посольства України в Румунії було питання діяльності Кримської платформи, Експертної мережі платформи, а також запланованих заходів в її рамках.


Далі представляємо вашій увазі виступ Тимчасового повіреного у справах України в Румунії Пауна Роговея.


Шановні колеги, представники експертної спільноти,

Радий можливості бути сьогодні з вами тут для участі в дискусіях щодо Кримської платформи.

Безпекова ситуація в Криму та навколо нього залишається напруженою – Росія продовжує посилювати окупаційні сили на півострові, розгортати нові зразки озброєння та військової техніки, проводити провокативні навчання в Криму та в прилеглих водах Чорного й Азовського морів.

Росія перетворює Крим на свій форпост в регіоні та розглядає його як передову базу для розширення агресивної політики далеко за межі Чорного моря – на Східну Європу, Балкани, Балтію та Середземномор'я.

Ми особливо стурбовані, що мілітаризація Кримського півострову включає в себе і підготовку військової інфраструктури до розгортання там ядерної зброї. Триває відповідна робота на старих радянських складах ядерної зброї, а також проводяться спеціальні військові навчання.

Що було зроблено Україною, її партнерами та міжнародним співтовариством для того, аби змінити ситуацію, наскільки ефективними є ці кроки?

Від самого початку окупації українська дипломатія мобілізувала міжнародну спільноту для засудження російської агресії.

Як відповідь на неї, міжнародні і регіональні організації ухвалили рішення про невизнання зміни статусу Криму.

Варто згадати першу Резолюцію ГА ООН про Територіальну цілісність України від березня 2014 року. «Кримська сотня», так між собою називають її дипломати, говорячи про країни, які не визнали злочинів Росії.

Ми забезпечили збереження на порядку денному 75-ї сесії ГА ООН пункту щодо Ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

Пріоритетними є зусилля зі збереження уваги міжнародної спільноти до масових порушень прав людини на півострові. Це спосіб допомоги нашим громадянам, адже публічність рятує життя.

Ключовими у цьому зв’язку є чотири доповіді Генерального секретаря ООН, які містять доказову базу щодо політичних репресій та розправ.

Важливою складовою наших зусиль є активне використання майданчику Ради ООН з прав людини.

Починаючи з 2015 року проведено понад 30 інтерактивних діалогів з прав людини в Україні. Особливий акцент робиться на ситуації в окупованих Криму і Донбасі.

Не менш важливим є майданчик Виконавчої ради ЮНЕСКО, де також ухвалюються рішення Моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим.

Ці документи закріплюють на порядку денному ООН питання російської агресії проти України. Вони також слугують запобіганню прийняття світовою спільнотою статус-кво і фіксують вчинення Росією порушень міжнародного права.

Проблематиці російської агресії також приділяється належна увага на рівні ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Парламенту.

Європейський Союз, Сполученні Штати Америки, Австралія, Албанія, Канада, Японія, Грузія, Республіка Молдова, Чорногорія, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія застосували санкції проти Росії, які за ці роки були тільки посилені.

Україна ініціювала судовий процес проти Росії щодо застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму в Міжнародному суді ООН.

Ми також ініціювали судові процеси в міжнародних інстанціях.

Чому ми навчились за 7 років війни та тимчасової окупації наших територій?

Основні уроки:

- Російській агресивній політиці можна й потрібно протистояти. За ці роки українська дипломатія та армія навчились оборонятись та консолідувати міжнародне співтовариство для відновлення порядку та міжнародного права.

- Ми усвідомили критичність питання розпорошеності українських та міжнародних зусиль на цьому напрямі.

- Лідерство України в питанні деокупації наших територій та людей є ключовим.

Тому важливим результатом стало ухвалення Радою національної безпеки та оборони України Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму та її затвердження Президентом України.

Міністерство закордонних справ України напрацювало зовнішньополітичну складову зазначеного документа. Таким чином, нами був запропонований Міжнародний  координаційний механізм Кримської  платформи.

Як зазначав Міністр Д.Кулеба: «Участь держав в Кримській платформі - це дуже простий тест про те, з ким ти у питанні окупованого Криму - з Росією та агресією чи з Україною та міжнародним правом?» Тому, ми вдячні румунській стороні за участь в інавгураційному саміті Кримської платформи на рівні Глави Уряду, та підписання заключній заяві за результатами саміту.

Що представляє собою Кримська платформа й чого ми очікуємо від цієї ініціативи?

Це багаторівневий всеохоплюючий формат, що просуває стратегічне бачення  політики щодо Криму, консолідує увагу та ресурси світової спільноти, та має забезпечити синергію зусиль на міжурядовому, міжпарламентському, неурядовому рівнях та між ними.

Фінальною метою Кримської платформи, безумовно, є деокупація Криму та його повернення під контроль України мирними засобами.

Ми вдячні за приєднання Румунії до кола засновників Кримської платформи у серпні цього року. Сьогодні наше завдання – зробити Кримську платформу оперативною та ефективною.

Ми працюємо над створенням мережі постійної та швидкої комунікації між представниками міністерств закордонних справ держав-учасниць Платформи, як передбачено у Спільній декларації.

Серед завдань мережі:

  • організація поточної діяльності Кримської платформи;
  • ініціювання розробки концепцій довгострокової діяльності за пріоритетними напрямками;
  • планування та організація зустрічей міністрів на полях великих міжнародних заходів;
  • обмін інформацією щодо невідкладних питань/кризових ситуацій.

Також ми розробили концепції довгострокової діяльності Платформи за 5 пріоритетними напрямками:

1) розробка спільних елементів політики невизнання;

2) консультації щодо посилення санкцій у відповідь на спробу анексії Криму Росією;

3) забезпечення швидкої та скоординованої міжнародної реакції для захисту прав людини, а також пошук шляхів захисту культурної спадщини в Криму;

4) протидія знищенню Росією архітектури безпеки в ширшому Чорноморському регіоні та координація роботи з підтримки принципу свободи судноплавства;

5) забезпечення сталого розвитку прилеглих до окупованого Криму регіонів України, сприяння соціально-економічному розвитку та зростанню через проекти зеленої економіки, моніторинг стану довкілля в та довкола Криму.

Днями на рівні комітету Генеральної Асамблеї ООН прийнято Резолюцію щодо порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та у місті Севастопіль, яка включає Кримську платформу, як структуру, мета якої покращення прав людини на окупованому півострові, а також змушення Росії виконувати норми міжнародного гуманітарного права. Співавторами документу стала 41 країна, серед яких й Румунія.

Наступною подією в рамках Кримської платформи буде Чорноморська безпекова конференція, що відбудеться у Києві у наступному році.

Ця конференція міністерського рівня буде зосереджена на безпеці в широкому Чорноморському регіоні та її наслідках для глобальної архітектури безпеки, а також на використанні економіки як гібридного інструменту війни. Звичайно, ми також плануємо обговорити мілітаризацію Криму та нашу спільну відповідь на цю російську діяльність.

На другий день конференції планується організувати тематичні круглі столи для представників Генеральних штабів та експертів для обговорення та, можливо, вироблення практичних рекомендацій у рамках зазначених напрямків.

Будемо вдячні за участь у конференції представників Румунії як на урядовому, так і на експертному рівнях.

У цьому контексті, хотів би зазначити, що Міністерство закордонних справ України та Експертна мережа Кримської платформи підписали меморандум про співпрацю задля проведення заходів, конференцій, семінарів та круглих столів, підтримки дослідницьких  проєктів незалежних аналітичних центрів і подальшого розвитку Кримської платформи.

Роль експертного середовища є надзвичайно важливою в архітектурі Кримської платформи. Саме тому налагодження ефективної співпраці між МЗС та Експертною мережею є надзвичайно важливим кроком. Наступний крок, який ми плануємо зробити вже найближчим часом - це узгодження Плану спільних дій МЗС та Експертної мережі на 2022 рік.

Підписано Меморандум про співпрацю з Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» з метою підтримки Експертної мережі Кримської платформи.

Це відкрило шлях для започаткування відповідної програми фінансування.

Завершуючи, закликаю експертну спільноту Румунії долучитись до Експертної мережі Кримської платформи.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux